Легенда про Золоте Зернятко Істини

Легенда про Золоте Зернятко Істини

       

  Було у батька два сини. От коли вже виросли й були здатні працювати, батько наказав їм узяти лопати та йти працювати в поле. Копали сини й копали, однак здалася їм та праця занадто важкою та незрозумілою. Стали вони запитувати батька, мовляв, навіщо така важка робота та й узагалі, для чого вони живуть на світі. На те батько показав їм рукою на дуже високу гору, вершина якої вкривалася хмарами, і сказав, що в горі знаходиться Золоте Зернятко Істини. Але не відомо, де саме: можливо, на поверхні, а може, й десь у глибині. Кажуть люди, що той, хто його знайде, дізнається, для чого всі люди живуть на світі, працюють, копають землю, сіють хліб та думають про зірки. Захотіли брати знайти Золоте Зернятко Істини.

         Пішли вони до гори. А вона була така велика, що й за день її не обійти і за три дня не зійти на її вершину. Почали брати копати гору, розглядаючи кожну жменю землі. Але Зернятка Істини не знаходили.

         Тоді молодший брат не захотів більше шукати Золотого Зернятка Істини, кинув лопату, збудував собі курінь на березі річки, став ловити рибу та варити юшку. А старший брат вирішив все ж таки знайти його, щоб дізнатися, навіщо ж люди на світі живуть, землю копають, хліб сіють та думають про зірки. Час минав, а старший брат усе копав гору, кожну жменю землі переглядав.

         Десять років шукав брат Золоте Зернятко, жодного дня не відпочивав. А на одинадцятий рік гора була розкопана, знайшов він на самому дня її  маленьке, немов мачинка, Золоте Зернятко Істини. Поклав його на долоню, і світло Істини осяяло весь світ. От тоді він і дізнався, навіщо люди живуть на світі, працюють, землю копають, хліб сіють і думають про зірки.

         Пішов старший брат по світу,  подарував усім людям Істину про те, як будувати Щастя. А молодший брат так і жив у своєму курені, одяг його порвався, відро, в якому він варив юшку, продірявилося, тому їв він сиру рибу й запивав болотною водою. Адже він – ледар, раб неробства. Бо справжня свобода – в бажанні працювати день і ніч для того, щоб пересунути гору з місця на місце та побудувати Щастя для людей.